I. Загальні положення

1.1.Положення про внутрішню  систему забезпечення якості освіти   розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту»

(стаття 41. Система забезпечення якості освіти).

Внутрішня система забезпечення якості включає:

•         стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

•         систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

•         критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

•         критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників;

•         критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників;

•         забезпечення  наявності  необхідних  ресурсів  для  організації освітнього  процесу;

•         забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління опорним закладом;

•         створення в опорному закладі, філії  інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

•  моніторинг якості освіти;
•  внутрішньошкільний контроль.

              Внутрішні чинники якості загальної середньої освіти:

1.  Якість основних умов освітнього процесу;
2.  Якість реалізації освітнього процесу;
3.  Якість результатів освітнього процесу.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти. Положення про внутрішню

систему забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення.

         1.2. Основні терміни та їх визначення

1) автономія — право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у

прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в

порядку та межах, визначених законом;

2) академічна свобода — самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної,

наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації,

вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законом;

3) безоплатна освіта — освіта, яка здобувається особою за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів згідно із законодавством;

4) викладацька діяльність — діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і

творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар

тощо), та яка проводиться педагогічним працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена

законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору;

5) електронний підручник (посібник) — електронне навчальне видання із систематизованим викладом навчального матеріалу, що відповідає

освітній програмі, містить цифрові об’єкти різних форматів та забезпечує інтерактивну взаємодію;

6) заклад освіти — юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність;

7) засновник закладу освіти — орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична

та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули

прав і обов’язків засновника;

8) здобувачі освіти — вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають

освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти;

9) індивідуальна освітня траєкторія — персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з

урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу

здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і

засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти може бути реалізована через індивідуальний навчальний план;

10)індивідуальна програма розвитку — документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами,

закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з

обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання;

11)індивідуальний навчальний план — документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх

компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та розробляється закладом освіти у взаємодії із

здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів;

12)інклюзивне навчання — система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування

багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників;

13)інклюзивне освітнє середовище — сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів

освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;

14)кваліфікація — визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою

компетентностей (результатів навчання);

15)компетентність — динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що

визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність;

16)освітній процес — система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та

застосування її компетентностей;

17)освітня діяльність — діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього

процесу у формальній та/або неформальній освіті;

18)освітня послуга — комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що

мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання;

19)освітня програма — єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів

тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання;

20)особа з особливими освітніми потребами — особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з

метою забезпечення її права на освіту;

21)педагогічна діяльність — інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої

особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних,

громадянських та/або професійних компетентностей;

22)результати навчання — знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання,

виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення

освітньої програми або окремих освітніх компонентів;

23)рівень освіти — завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які

визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій;

24)розумне пристосування — запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою

забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами;

25)система освіти — сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов,

закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також

нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними;

26)спеціальні закони — закони України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту»,

«Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту»;

27)суб’єкт освітньої діяльності — фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація), що провадить освітню

діяльність;

28)універсальний дизайн у сфері освіти — дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує

їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну;

29)якість освіти — відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або

договором про надання освітніх послуг;

30)якість освітньої діяльності — рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної

освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг.

31)моніторинг – комплексна система вивчення та аналізу динаміки змін основних показників якості освіти за певний період часу.

     II. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

2.1. Стратегія  забезпечення  якості  освіти базується на наступних принципах:

•         принцип цілісності, який полягає  в  єдності усіх  видів  освітніх  впливів  на  здобувача освіти, їх  підпорядкованості  головній   

меті  освітньої  діяльності, яка  передбачає  всебічний  розвиток, виховання  і  соціалізацію  особистості, яка  здатна  до  життя  в 

суспільстві та  цивілізованої  взаємодії  з  природою, має  прагнення  до  самовдосконалення  і  навчання  впродовж  життя, готова 

до свідомого  життєвого  вибору  та  самореалізації, відповідальності, трудової  діяльності  та  громадянської  активності; 

•         принцип  відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

•         принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього

середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності; 

•     принцип  відкритості  інформації  на  всіх  етапах  забезпечення  якості  та  прозорості  процедур  системи забезпечення якості освітньої діяльності.

            2.2. Мета та основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі.

Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі є:

1) гарантування якості освіти;

2 )формування довіри суспільства до школи;

3 )постійне та послідовне підвищення якості освіти.

4 )допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

1) оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;

2) постійний моніторинг змісту освіти;

3) спостереження за реалізацією освітнього процесу;

4 )моніторинг технологій навчання;

5) моніторинг ресурсного потенціалу школи;

6) моніторинг управління ресурсами та процесами;

7 )спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;

8) контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

9 )розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

10) здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти, наказів відділу

освіти та рішень педради школи;

11) експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

12) вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та

розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

13) збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;

14) аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень по школі;

15) надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

Зміст контролю адміністрацією школи:

1) виконання Закону "Про освіту";

2)використання методичного забезпечення в освітньому процесі;

3)реалізація затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотримання затверджених навчальних графіків;

4) контроль реалізації права здобувачів освіти на одержання якісної освіти;

5) ведення шкільної документації (плани, класні журнали, щоденники та зошити школярів, журнали позаурочної діяльності тощо);

6) рівень навчальних досягнень здобувачів освіти, якості освіти;

7)стан викладання шкільних предметів;

8)стан підготовки та проведення олімпіад;

9)стан проведення гурткових, факультативних занять;

10)організація учнівського самоврядування;

11)профілактика правопорушень серед школярів;

12)попередження дитячого травматизму;

13)дотримання статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших локальних актів школи;

14)дотримання порядку проведення тематичної та підсумкової атестації здобувачів освіти і поточного контролю їхньої успішності;

15)робота творчих груп, методичних циклів, бібліотеки;

16)реалізація виховних програм та їх результативність;

17)організація харчування та медичного обслуговування школярів;

18)охорона життя та здоров'я учасників освітнього процесу;

19) виконання прийнятих колективних рішень, нормативних актів;

20)стан методичної роботи;

21)контроль позакласної роботи.

22)контроль роботи навчальних кабінетів;

23)контроль раціонального використання наочного приладдя, ТНЗ, ІКТ-технологій;

24)контроль стану спільної роботи школи та громадськості;

25)інші питання в рамках компетенції директора школи.

2.3. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

•        функціонування  системи  формування  компетентностей   здобувачів освіти;

•         підвищення кваліфікації  педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу опорного закладу;  

•         забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

2.4. Система контролю за  реалізацією  процедур  забезпечення  якості  освіти включає:

•   самооцінку ефективності діяльності із  забезпечення якості  освіти;

•   моніторинг  якості  освіти.

           2.5.  Завдання моніторингу  якості  освіти:

•          здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в  опорному закладі, філії;

•          створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

•          аналіз чинників впливу на результативність освітнього  процесу, підтримка високої мотивації навчання;

•          створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти  і педагогів;

•          прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в опорному закладі.

 2.6. Функції, об'єкти і суб'єкти внутрішньошкільного контролю.

Основними функціями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

 інформаційно-аналітична;

 контрольно-діагностична;

 корективно-регулятивна;

 стимулююча.

Об'єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

 освітній процес (урочна і позаурочна діяльність);

 результати виховної діяльності (виховна робота, система позакласного і позашкільного навчання і виховання тощо);

 методична робота;

 робота з батьками.

Суб'єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

 члени адміністрації: директор школи і його заступники, завідувач;

 особи, що мають відповідні повноваження згідно з посадовими інструкціями і/або функціональними обов'язками.

2.7. Методи контролю над діяльністю вчителя:

Моніторинг  в  опорному закладі, філії  здійснюють:

•           директор   та  його  заступники, завідувач;

•           засновник;

•           органи,  що  здійснюють  управління  у  сфері  освіти; 

•           органи  самоврядування, які    створюються  педагогічними  працівниками,  здобувачами освіти    та   батьками; 

•           громадськість.

  2.8. Основними формами моніторингу є:

Методи контролю над діяльністю вчителя:

1) анкетування;

2)тестування;

3)соціальне опитування;

4)моніторинг;

5)спостереження;

6)вивчення документації;

7)відвідування і аналіз уроків;

8)бесіда про діяльність здобувачів освіти;

9)результати навчальної діяльності здобувачів освіти.

Методи контролю над результатами навчальної діяльності:

1) спостереження;

2)усне опитування;

3)письмове опитування;

4)письмова перевірка знань (перевірна контрольна робота, тестування);

5) комбінована перевірка;

6)бесіда, анкетування, тестування;

7)перевірка документації.

2.9. Критерії моніторингу:

•           об’єктивність;

•           систематичність;

•           відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

•           надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

•           гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

         2.10. Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом):

1)тематичний (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці роботи колективу, підрозділу, групи, МЦ, одного

вчителя або класного керівника);

2)фронтальний (усебічне вивчення колективу, класу, групи або одного вчителя).

         2.11. Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

1) персональний (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контролю);

2) класно-узагальнюючий (фронтальний).

         2.12. Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається

з таких етапів:

1) визначення мети контролю;

2)об'єктів контролю;

3)складання плану перевірки;

4)інструктаж учасників;

5)вибір форм і методів контролю;

6)констатація фактичного стану справ;

7)об'єктивна оцінка цього стану;

8)висновки, що випливають з оцінки;

9)рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;

10) визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.

   Контроль внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює директор школи, за його дорученням заступники з

навчально-виховної роботи, завідувач або створена з цієї метою комісія. Як експерти до участі в контролі можуть

залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.

  Кожен адміністратор протягом навчального року відвідує таку кількість уроків, яка дозволяє йому знати стан справ у школі,

дієво впливати на якість освітнього процесу. Директор школи відвідує в середньому щотижня не менше двох уроків, його

заступники, завідувач – не менше чотирьох уроків, факультативних занять, виховних заходів, індивідуальних консультацій.

  Тематична перевірка кожного з навчальних предметів проводиться не рідше одного разу на п’ять років, фронтальна-одного

разу на десять років.

  Контроль за викладанням шкільних курсів основ наук здійснюється в кілька етапів:

- відповідно до річного плану роботи школи обираються об'єкти контролю,

- формулюється його мета,

- визначається методика перевірки,

- залучаються помічники зі шкільного методичного активу,

- збирається інформація про стан навчально-виховної роботи з об'єктів контролю.

  Директор видає наказ про строки та мету майбутньої перевірки, установлює термін подання підсумкових матеріалів і

план-завдання, що визначає питання конкретної перевірки та необхідність забезпечити достатню поінформованість і

порівнянність результатів контролю для підготовки підсумкової довідки, наказу.

  Тривалість тематичних чи фронтальних перевірок не повинна перевищувати 20 днів із відвідуванням не менше десяти

уроків, занять чи інших заходів.

  Члени комісії, які здійснюють перевірку, мають право запитувати необхідну інформацію, вивчати документацію, що

відноситься до предмета контролю.

  При проведенні планового контролю не потрібно додатково попереджувати вчителя, якщо в місячному плані зазначені

строки контролю.

  В екстрених випадках директор і його заступники, завідувач можуть відвідувати уроки вчителів школи без попередження.

Підстави для проведення контролю:

1) атестація педагогічних працівників;

2)плановість контролю;

3)перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень;

4)звертання фізичних та юридичних осіб із приводу порушень у галузі освіти.

  За результатами будь-якого виду перевірки в рамках контролю складається довідка експертизи довільної (або затвердженої)

форми, з яким ознайомлюється особа, яку перевіряють, під підпис.

  Результати перевірки оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу по школі, в яких указується:

1) мета контролю;

2) строки;

3) склад комісії;

4) яка робота проведена у процесі перевірки (відвідані уроки, проведені контрольні роботи, переглянута шкільна документація,

проведені співбесіди);

5) констатація фактів, що виявлені;

6) висновки;

7) рекомендації або пропозиції;

8) де підбиті підсумки перевірки (засідання методичних об’єднань, нарада при директору, нарада при заступнику директора,

індивідуально тощо);

9) дата та підпис відповідального за написання довідки.

  Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

1) знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;

2) знати мету, зміст, види, форми та методи контролю,

3) вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації;

4) звернутись до комісії із спорів профкому школи або вищих органів управління освіти при незгоді з результатами контролю.

  За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з

урахуванням реального стану справ:

1) проводяться засідання педагогічної або методичної ради, наради при заступнику директора, робочі наради з педагогічним складом;

2) результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

  Директор школи за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

1) про видання відповідного наказу;

2) про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради школи;

3) про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;

4) про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;

5) про заохочення працівників;

6) інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією школи самостійно на навчальний рік (відповідно

до перспективного плану роботи школи) у міру необхідності отримання об'єктивної інформації про реальний стан

справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома.

2.13. Очікувані результати:

•            отримання результатів стану освітнього процесу в опорному закладі, філії;

•            покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та

тактичних рішень.

2.14. Підсумки моніторингу:

•     підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

•     за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та

корекції роботи;

•    дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних циклів  учителів, нарадах

при директору,  засіданнях педагогічної  ради.  

2.15.  Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

•          кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;

•           контингент здобувачів освіти;

•           психолого-соціологічний моніторинг;

•           результати навчання здобувачів освіти;

•           педагогічна діяльність;

•           управління опорним закладом;

•           освітнє середовище;

•           медичний моніторинг;

•           моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

•           формування іміджу опорного закладу.

III. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності 

      Визначається спеціальним Положенням про академічну доброчесність.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними  працівниками передбачає:

•           посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

•           дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

•           надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та

власну педагогічну  діяльність;

•           контроль за дотриманням академічної доброчесності  здобувачами освіти ;

•           об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти  передбачає:

•          самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

•         посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

•         дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

•         надання достовірної інформації про результати власної навчальної  діяльності, використані методики досліджень і

джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

•         академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими

особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів

мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

•         самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових

наукових результатів;

•         фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

•         фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових

досліджень;

•         списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання,

зокрема під час оцінювання результатів навчання;

•         обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації

освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування; 

•         хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів,

майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної

переваги в освітньому процесі;

•         необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні  працівники опорного закладу, філії можуть бути притягнені до такої

академічної відповідальності:

•           відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

•           позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти  можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

•           повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); 

•           повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми. 

IV. Критерії, правила і процедури оцінювання  здобувачів освіти

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює

принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань

і умінь здобувачів освіти. 

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень здобувача освіти.

Метою навчання є  сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням

компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. 

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та

аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного

спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання

рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість

розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного

спілкування;

3)  математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі,

моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних

знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення

шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки

на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада

тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно

навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил

природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для

сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і

спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні

та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання,

організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних

потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та

здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення

спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з

різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України,

дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші

види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні

рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці,

готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є:

•         контролююча - визначає рівень досягнень кожного школяра, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу

вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

•         навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

•         діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають у здобувача освіти  в процесі навчання; виявляє

прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

•         стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

•         виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й с

амоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

 При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти враховуються:

•         характеристики відповіді здобувача освіти: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

•         якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

•         сформованість  предметних умінь і навичок;

•         рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати,

узагальнювати, робити висновки тощо;

•         досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

•         самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

•         повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;

•         глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;

•         гнучкість знань - уміння школярів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити

варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

•         системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як

базових для інших;

•         міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

            Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних

досягнень учнів у системі загальної середньої освіти». Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності

здобувачів освіти є обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На початку вивчення теми вчитель повинен

ознайомити школярів з системою та критеріями її оцінювання. Для врахування думки здобувачів освіти щодо якості та

об’єктивності системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також

моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти. Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються

на засіданні педагогічної ради школи.     

             Критерії  оцінювання навчальних досягнень  здобувачів освіти початкової школи 

Критерії   оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти  основної  й  старшої школи 

Видами оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня  в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно

до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності

та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі  вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного

засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними

картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження

зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

•         усунення безсистемності в оцінюванні;

•         підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

•         індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

•         систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

•         концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок,

різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою

обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень  має право на підвищення семестрової оцінки.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності

педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше

одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії,

педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення

всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж

усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі,

вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо. 

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного

рівня наведено в таблиці:

 Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з

педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного

тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. 

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою. 

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників

Формою  контролю за  діяльністю  керівників  опорного закладу  є  атестація.

Ефективність  управлінської  діяльності  керівника  під  час  атестації  визначається  за  критеріями: 

1)       саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

2)       стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку опорного закладу, висновках аналізу та самоаналізу

результатів діяльності;

3)       річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

4)       здійснення аналізу й оцінки ефективності реалізації планів, проектів;

5)       забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

6)       поширення позитивної інформації про заклад;

7)       створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні); 

8)       застосування ІКТ-технологій  в освітньому процесі;

9)       забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

10)  позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Ділові  та особистісні  якості  керівників  визначаються  за  критеріями:

1)      цілеспрямованість та саморозвиток;

2)      компетентність;

3)      динамічність та самокритичність;

4)      управлінська етика;

5)      прогностичність та  аналітичність;

6)      креативність, здатність до інноваційного пошуку;

7)      здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

VII. Наявність  необхідних  ресурсів  для  організації  освітнього  процесу

          Школа створює та розвиває освітнє середовище для забезпечення сприятливих умов щодо навчальної та виховної діяльності,

підтримки здобувачів освіти. Матеріально-технічне забезпечення опорного закладу та філії відповідає ліцензійним та акредитаційним

вимогам: освітній процес та позакласна діяльність здобувачів освіти здійснюється у класних кімнатах, предметних кабінетах, бібліотеці,

лінгафонному кабінеті, тренінговому кабінету, у двох комп*ютерних класах, СТЕМ-лабораторії, спортивній залі та стадіоні, майстерні.

У приміщенні школи є доступ до інтернету через покриття WІFІ; наявна їдальня. Навчально-методичне забезпечення освітньої

діяльності представлено наявністю документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості

підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін. Відповідальні за впровадження та виконання:

адміністративно-господарська частина, заступники директора школи, завідувач філії, бібліотеки, вчителі.

VIII. Інформаційна  система  для  ефективного управління  опорним закладом

 Роботу  інформаційної  системи  опорного закладу, філії  забезпечує  наявність  необмеженого  доступу  до  мережі  Інтернет   для 

здобувачів освіти   та  педагогічних працівників (в  тому  числі  через  сервіс  Wi-Fi),  локальної  комп’ютерної  мережі, внутрішнього 

електронного  документообігу. Значне  місце  в  управлінні  опорним закладом та філією відіграє   офіційний  сайт закладів освіти   та  

 facebook-сторінки. 

Школа забезпечує збір, аналіз і використання відповідної інформації для ефективного управління освітньою діяльністю та освітніми

програмами на основі використання інформаційних систем. Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в школі сприяють

система ІСУО, програма КУРС Школа та додатки Google. Відповідальні за впровадження та виконання інженер-електронік,

секретар-друкарка і вчителі інформатики.

IX. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного

фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування,

що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн опорного закладу, філії створюється на таких принципах:

1) рівність і доступність використання;

2) гнучкість використання;

3) просте та зручне використання;

4) сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів;

5) низький рівень фізичних зусиль;

6) наявність необхідного розміру і простору. 

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст першої категорії